- 🖊 Які підстави для зняття з реєстрації?
- 🖊 У кого є право проживати в житловому приміщенні?
- 🖊 Що потрібно для подання до суду?
Житлове законодавство в Україні відстає від реалій сьогодення, але підлягає застосуванню у правовідносинах, які стосуються питань із житлом. Спочатку розберемося, що дає людині прописка (зареєстроване місце проживання). Запам’ятайте – прописка і право власності на квартиру не те саме. Власник може бути прописаним на певну адресу, але фактично там не проживати. При цьому його право розпоряджатися цим житлом є абсолютним і непорушним. Особи ж, які проживають у квартирі, не обов’язково є її власниками і, у певних випадках, їх можна виписати.
Витяг (зняття з реєстрації) відбувається у добровільному, або у примусовому порядку. І якщо перший варіант передбачає звернення осіб до органів реєстрації (ЦНАП) із заявою про виписку, то примусовий порядок пов’язаний із зверненням до суду.
Які підстави для зняття з реєстрації?
Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановив підстави для виписки громадян із зареєстрованого місця проживання. До них відносяться:
- заява про зняття з реєстрації (подається громадянами особисто або через представників, які мають довіреність на витяг). Якщо виписка відбувається за довіреністю, уповноважена особа має подати органам реєстрації не лише свій паспорт, а й паспорт того, кого слід виписати.
- смерть особи тягне за собою зняття її з реєстрації за наявності свідоцтва про смерть.
- документи, що підтверджують, що іноземний громадянин втратив законні підстави для перебування на території України.
- документи про те, що особа поміщена до спеціалізованого соціального закладу.
- рішення суду, яке набрало законної сили.
Окремо про судові рішення, на підставі яких відбувається виписка.
- про визнання особи такою, що зникла безвісти (за місцем її реєстрації більше року немає відомостей про те, де вона знаходиться).
- про визнання громадянина померлим. Положення Цивільного кодексу України визначили такі випадки: – за місцем його реєстрації відсутня інформація про те, де він знаходиться, та ця інформація відсутня більше трьох років; – є підстави вважати, що він загинув за певних обставин (нещасний випадок, надзвичайна ситуація) – після закінчення термінів, зазначених у ст.46 Цивільного кодексу.
- про визнання особи таким, що втратило право користування житловим приміщенням, про виселення. (Докладніше про це читайте нижче).
У кого є право проживати в житловому приміщенні?
Особ, які користуються житлом власника, умовно можна поділити на кілька категорій.
Колишні власники. Часто трапляється, що після продажу нерухомості у квартирі залишаються зареєстрованими колишні власники або члени їхньої родини. Як правило, у договорі купівлі-продажу вказується термін, у який останні мають знятися з реєстрації, але що робити, якщо вони відкладають це? Відразу зазначимо, що припинення права власності на житло спричиняє припинення права користуватися ним. Якщо колишні власники квартири не виписуються у добровільному порядку, новий власник має право звернутися до суду з відповідним позовом про визнання їх особами, які втратили право користування житловим приміщенням. Судові витрати, які зазнав власник у зв’язку з виселенням колишніх мешканців, він зможе компенсувати за рішенням суду.
Родичі. Так, власник квартири може дати згоду членам своєї сім’ї вселяти у житлове приміщення інших родичів. Що стосується неповнолітніх дітей, то реєстрація їхнього місця проживання здійснюється за адресою одного з батьків, і дозвіл власника не потрібен (якщо він дозволив вселитися матері, її неповнолітня дитина також може бути прописана разом з нею).
Якщо ж родичі у квартирі прописані, але не проживають у ній більше року без поважних причин, вони також можуть бути виписані у судовому порядку. Втрачають право користування житловим приміщенням вони на підставі норм ст.405 Цивільного кодексу України з ініціативи власника.
З неприватизованими квартирами набирають чинності норми ст.71 Житлового кодексу України, які встановили шестимісячний строк, після закінчення якого відсутні без поважних причин особи можуть бути визнані такими, що втратили право користування житлом.
Родичі-шкідники. Так можна назвати осіб, які у квартирі проживають та мають рівні з власником права її використовувати, але їхні дії є неприйнятними. Вони псують майно, використовують житло не за призначенням, створюють антисанітарні умови, коли все говорить про те, що проживати з такими сусідами по квартирі неможливо. А якщо, незважаючи на зауваження з боку власника, родич підтримує несумісну із нормальним проживанням обстановку? Стаття 116 Житлового кодексу надає власнику право виселити такого родича без надання йому іншого житла.
Що потрібно для подання до суду?
Перше, що необхідно зробити – визначитися з підставами, якими особа може бути виписана з житлового приміщення. Далі – збираємо документи, що підтверджують, які будуть доказами у справі.
Для виселення колишніх власників головне підтвердження – договір купівлі продажу чи інший документ, який підтверджує перехід права власності. Що стосується відсутніх тривалий час осіб – тут можуть знадобитися свідчення свідків, акти про непроживання тощо.
Підготовчий етап закінчено – час скласти позовну заяву та звернутися до суду за місцем реєстрації особи, яка підлягає виписці.
Ціна питання – 840,80 грн. (станом на 2020 р.) плюс послуги адвоката.
Скористатися правовою допомогою за даною категорією справ рекомендуємо настійно, оскільки вона має безліч особливостей, незнання яких може не лише призвести до затягування справи, а й до негативного рішення суду.
НІЦ АНАТОЛІЙ СЕРГІЙОВИЧ