Визнання договорів недійсними

Визнання договору недійсним чи неукладеним – саме з таким запитанням до нас періодично звертаються клієнти в Одесі.
Крім підготовки позовної заяви та ведення процесу турбують так само підстави та наслідки даних дій. Підстав для визнання договору недійсним може бути декілька. Про це йтиметься далі.

Підстави для визнання договору недійсним

Загальні підстави та наслідки недійсності угод встановлені статтею 2 гл. 16 ЦК України. На цю тему існує безліч рішень найвищих спеціалізованих судів, Верховного Суду України.

Пленум Верховного Суду України 06 листопада 2009 р. видав постанову під №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», яка є авторитетною серед суддів та положення якої нерідко цитуються у позовах та судових актах.

Що ж до визнання договору недійсним у господарських справах, то тут також вага має роз’яснення за №02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із визнанням правочинів недійсними» видане Президією Вищого арбітражного суду України від 12 березня 1999 р.

Після буму кредитування 2000-х, поширення набули справи про визнання недійсними кредитних договорів, позики, застави, іпотеки, купівлі-продажу.

Цивільний кодекс виділяє види недійсних правочинів: нікчемні, якщо їхня недійсність встановлена законом (див. ст. 224, ч. 2 ст. 661, ч. 4 ст. 698, ст. 719, ч. 2 ст. 780, ч. 1 ст. 998 та ін. ЦК України), та оспорювані, якщо їхня недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша зацікавлена особа заперечує їхню дійсність на підставах, встановлених законом (див. ч. 3 ст. 668 та ін. ЦК України). ).

Визнання нікчемного правочину недійсним судом не вимагається, на відміну від оспорюваних угод, які визнаються недійсними лише судом (частини 2-3 ст. 215 ЦК України).

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання у момент її вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, де містяться загальні вимоги, дотримання яких є необхідним для угоди в силу:

• зміст договорів не може суперечити ЦК України, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства;
• особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;
• волевиявлення учасника угоди має бути вільним та відповідати його внутрішній свободі;
• угода має бути спрямована на реальне настання правових наслідків, зумовлених нею;
• угода, яка вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Законом передбачено й інші підстави для визнання угоди недійсною. Питання шлюбного договору, у свою чергу, регламентовано Сімейним кодексом України. автомобіля.

Основа процесу про заперечення угоди – професійна підготовка позовної заяви, адже саме позов є первинним документом будь-якого судового процесу.

Як правило, за такою категорією справ позов неодноразово уточнюється в міру необхідності та в міру отримання додаткової інформації.