- 🖊 Коли і для чого накладається арешт на майно?
- 🖊 Типові ситуації арешту майна та його зняття.
- 🖊 Суд не вирішив долю речових доказів.
- 🖊 Арешт накладено в порядку чинного КПК 2012 року.
- 🖊 Арешт накладений у порядку старого КПК 1960 року.
Навіть той, хто не стикався з накладенням арешту на своє майно, розуміє, що такий захід тягне за собою певні правові наслідки. Не знятий арешт, застосований у межах кримінального провадження після розгляду справи, позбавляє власника права розпоряджатися своїм майном.
У яких випадках кримінального провадження накладається арешт, що є основою застосування таких заходів і як звільнити майно з-під арешту – розглянемо нижче.
Коли і для чого накладається арешт на майно?
Накладення арешту на майно – спосіб забезпечити його безпеку і запобігти відчуження, псування, приховування тощо.
Що можна заарештувати?
- гроші, нерухомість, рухоме майно, рахунки в банках тощо
*Якщо майно належить особі на законних підставах, воно може бути арештоване лише як речовий доказ у справі, якщо необхідно забезпечити його безпеку.
Необхідно забезпечити цивільний позов у межах кримінальної справи, майно треба буде конфіскувати, є підстави вважати, що певне майно є речовим доказом – застосовується арешт.
Детальніше це виглядає так:
- громадянину чи юридичній особі злочином завдано шкоди, і вони звернулися з цивільним позовом про його відшкодування. Для забезпечення гарантій того, що винна особа відшкодує збитки, накладається арешт на його майно.
- до майна може бути застосована спеціальна конфіскація.
- арештоване майно може бути конфісковано як кримінальне покарання (якщо санкція статті таке покарання передбачає).
- майно, на яке накладено арешт, є речовим доказом у справі, а також може містити інформацію, корисну для розслідування злочину.
Накладення арешту, як правило, актуальне до розгляду справи та набрання судом рішення в законну силу. Але іноді у вироку/рішенні суду питання подальшої долі заарештованого майна не закрите, і арешт триває довгі роки.
Є й інші випадки, коли майно лишається під арештом. Як його «звільнити» – залежить від низки обставин та умов накладення арешту.
Типові ситуації арешту майна та його зняття.
Суд не вирішив долю речових доказів.
Звичайна справа – у процесі розслідування злочину накладено арешт на майно, яке належить потерпілому та є речовим доказом. Наприклад, арешт накладено на телевізор, який було вкрадено. Вирок у справі винесено, злочинця покарано, але яка доля телевізора – у вироку жодного слова. Як бути в такій ситуації?
Арешт накладено після ухвалення кримінально-процесуального кодексу України (далі – КПК) 2012 року.
Куди звертатися – до суду, який ухвалив вирок.
Який документ подавати – клопотання щодо вирішення питання, пов’язаного з виконанням вироку.
Чим передбачено – ст.539 КПК 2012 року.
Термін та порядок розгляду клопотання -10 днів, без присутності зацікавлених осіб.
Результат – суд виносить ухвалу про зняття арешту, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Арешт накладено під час дії КПК 1960 року.
Куди звертатися – до суду, який ухвалив вирок.
Який документ подавати – клопотання щодо вирішення питання, пов’язаного з виконанням вироку.
Чим передбачено – ст.409 КПК 1960 року.
Арешт накладено в порядку чинного КПК 2012 року.
Куди звертатися – до суду чи до слідчого судді, який наклав арешт (залежить від стадії кримінального провадження).
Хто має право звернутися – власник (власник) майна, на яке накладено арешт, якщо він не був присутній при розгляді питання про накладення арешту та має докази того, що для накладення арешту немає підстав або такі підстави відпали.
Який документ подавати – клопотання щодо зняття арешту з майна.
Чим передбачено – ст.539 КПК.
Термін та порядок розгляду клопотання – 3 дні, з повідомленням заявника та власника майна, на яке накладено арешт.
Результат – суд виносить ухвалу про зняття арешту або про відмову в задоволенні клопотання.
Спробувати зняти арешт можна також шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу про накладення арешту на майно. При цьому потрібно не прогаяти терміни апеляційного оскарження.
Арешт накладений у порядку старого КПК 1960 року.
Перехідні положення чинного КПК України регулюють питання застосування кодексу та містять, крім іншого, норми, що регулюють зняття арешту з майна, яке було накладено під час дії старого КПК 1960 року.
Простіше кажучи, порядок зняття старих арештів регулюється старим КПК 1960 року.
Арешт накладено, справу до суду не передано, розслідування припинено.
У такій ситуації порядок зняття арешту наступний – власник майна звертається з клопотанням до слідчого, який свого часу наклав арешт. Якщо у накладеному арешті відпадає необхідність – слідчий виносить ухвали про зняття арешту з майна. Проте результат може бути протилежним, і заявнику відмовлять у задоволенні клопотання та запропонують вирішити питання у судовому порядку. При цьому зазначимо, що власник майна має брати участь у кримінальному провадженні.
Арешт накладено, справу до суду не передано, розслідування триває.
У такій ситуації для зняття арешту з майна підлягають застосуванню норми КПК 2012 року.
Що робити, якщо арешт накладено із застосуванням норм старого КК 1960 року щодо майна, що належить особі, яка не є учасником у кримінальній справі?
Старий КПК не передбачав зняття арешту за клопотанням осіб, які не є учасниками кримінального провадження. Проте арешти за таким майном накладалися раніше, а права громадян – власників заарештованого майна підлягають захисту.
Для таких правовідносин Велика Палата Верховного суду в одному зі своїх висновків констатувала, що розгляд таких клопотань регулюється нормами чинного кримінально-процесуального кодексу 2012 року.
Окремо зазначимо, що якщо власник майна знає про накладення арешту на майно – контролювати питання зняття цього арешту здебільшого він повинен сам. Якщо ж з якихось причин зняти арешт не виходить – звертайтеся до адвоката, який проаналізує Вашу ситуацію та підкаже правильні шляхи вирішення проблеми.
НІЦ АНАТОЛІЙ СЕРГІЙОВИЧ