При наслідуванні переважно застосовується споріднений критерій. Цивільне законодавство України передбачає охоплення широкого кола осіб, яким потенційно може перейти спадщина в умовах відсутності заповіту. Встановлено п’ять черг спадкоємців згідно із законом, які включають родичів до 6-го ступеня спорідненості. Проте споріднений зв’язок іноді непросто довести.
У чому суть проблеми? Як знайти вихід? Фахівці юридичної фірми «МІБ» в Одесі спеціалізуються на категорії справ із встановлення факту споріднених відносин (доведення спорідненості). У цьому матеріалі розглядається базова схема дій за подібних обставин. А щодо окремих деталей рекомендуємо вам звертатися за індивідуальною консультацією до адвокатів ЮФ МІБ в Одесі.
Чому нотаріус відмовляє у свідоцтві на спадщину?
На нотаріуса, як на уповноважену державою посадову особу, покладається обов’язок перевіряти ще раз обґрунтування успадкування за законом у суб’єктів, які заявили у встановлені терміни про бажання реалізувати свої права.
Документи, які безперечно встановлюють спорідненість :
- свідоцтво про народження, де спадкодавець вказаний батьком;
- рішення суду, встановлює батьківство/ материнство чи інші родинні зв’язки спадкодавця.
Серед офіційних обґрунтувань родинних, сімейних чи інших зв’язків:
- свідоцтва органів РАЦС;
- актові записи громадянського стану (надаються копії);
- витяг із держ. реєстр актів;
- судові рішення (за умови набрання чинності).
Причини відмови нотаріуса найчастіше зводяться до двох груп:
- Перша група: відсутність (втрата) названих вище документів.
- Друга група: помилки/описки в документах, які унеможливлюють підтвердження родинних відносин.
До відома! Помилки/описки в документах та актових записах часто полягають у різному написанні імені/прізвища/по батькові. Наприклад, подібні невідповідності з’являються при написанні російською та українською мовами, діалектами внаслідок неуважності осіб, які роблять записи.
У результаті нотаріус немає права видати свідоцтво на спадщину і рекомендує потенційному спадкоємцю вирушати до адвоката звернення до суду.
Особливості судового розгляду
З правової точки зору спорідненість (родинні правовідносини) – це генетичний (кровний) взаємозв’язок між особами, що є обґрунтуванням для виникнення/припинення прав та обов’язків. Спорідненість буває прямим і так званим бічним (непрямим). У разі родичів пов’язує загальний родоначальник.
До відома! Правовідносини між подружжям, згідно із законом, визначаються як сімейні, але не споріднені.
Україна – це країна, де у нормативно-правових актах відсутнє визначення родинних відносин. Але в нормах цивільного законодавства сімейні та споріднені взаємини розмежовуються. Поняття сімейних правовідносин застосовується щодо осіб, які проживають разом, та пов’язаних спільним побутом. Поняття родинних взаємин поширюється на осіб, пов’язаних з походженням.
У межах поставленої нами завдання вирішується юридичне питання саме визначення факту родинних, а чи не сімейних відносин.
Розгляд таких питань регламентує Цивільний процесуальний кодекс України (ДПКУ). Передбачається спрощена процедура – особливе провадження. Виходячи із змісту ст.293 ДПКУ, мається на увазі непозовний процес. За таким алгоритмом розглядаються питання визначення/відсутності фактів, що мають юридичне значення. Мета в подібних обставинах – захист немайнових/майнових прав, свобод, інтересів суб’єкта, створення передумов у їх реалізації.
Споріднені взаємини між суб’єктами віднесені до фактів, що мають юр. значення, згідно з пунктом першим ст.315 ЦПК.
Важливо! Подібні питання розглядаються судовими інстанціями, лише якщо факт підтвердженої спорідненості ініціює правові наслідки . Серед найпоширеніших – декларація про спадкування, пенсію після втрати годувальника, різні види соц. допомоги.
Отримання рішення суду не підміняє документів, що видаються службою РАЦС чи нотаріусом. Це є підставою для видачі громадянину таких документів. Судове рішення – не підстава для внесення коригувань/доповнень до актового запису відповідного змісту.
Які документи подаються до суду?
Щоб досягти бажаного результату, заявник повинен довести до суду відсутність можливостей підтвердити факт спорідненості позасудовими шляхами. Тому після отримання відмови від нотаріуса необхідно зробити спробу відновлення/отримання документів, що відсутні.
Зазвичай доцільні такі кроки:
- запит на видачу витягу з держ. реєстр актів цивільного стану (подається до відділу РАГС);
- спроба отримання довідки, що підтверджує родинні зв’язки, в архівній установі (за місцем народження чи проживання спадкодавця).
Результат таких кроків – це отримання документа, де підтверджується: встановлення факту спорідненості без суду неможливе.
До відома! Звернення до судової інстанції слід розглядати як найвищу форму захисту прав, законних інтересів. Використовується судовий порядок вирішення проблеми, коли вичерпано всі інші можливості досягнення мети.
Основний документ для подання до суду – заява фіз. особи про встановлення факту родинних відносин (оскільки у даних обставинах застосовується процедура особливого провадження, то використовується саме заява, а не позовна заява, як за позовного провадження). Такі заяви повинні відповідати загальноприйнятим вимогам щодо:
- формі (ст.119 ЦПК);
- змістом (ст.258 ЦПК).
У тексті вказується:
- інформація про суб’єкт, який заявляє про свої права;
- який саме факт потрібно встановити;
- мета такого прохання (можливість наслідування);
- причини неможливості отримання/відновлення документації, що засвідчує спорідненість;
- посилання на докази, які б підтверджували відповідний факт;
- підтвердження того, що заявником до цього суду не подавалася інша заява з тим самим предметом, на тих самих підставах;
- список зацікавлених осіб (на суб’єктивну думку заявника).
Заяву разом із пакетом документації до неї слід подати до районного/міськрайонного/районного у місті/міського суду за місцем реєстрації (проживання). Коли заявник – громадянин України, але проживає за кордоном, підсудність справ категорії, що обговорюється, визначається постановою судді Верховного Суду. Попередньо відповідна особа подає клопотання.
На додаток до заяви суду надається:
- постанову нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про спадщину;
- доказ неможливості отримати/відновити відсутні документи, що виявляють родинний зв’язок (наприклад, відповідь з архівної установи про відсутність інформації, що запитується, довідка з органу РАГС);
- квитанція про сплату адмін. збору у розмірі, передбаченому ст.4 закону №3674-VI «Про судовий збір» від 08.07.2011 (0,2 розміру прожиткового мінімуму);
- оформлені відповідним чином докази та пояснення свідків.
До відома! Підготовкою заяви та пакету документів має займатися лише кваліфікований адвокат. Зайва самостійність чи підготовка документів не професіоналом спричиняє посилення проблеми та створення додаткових складнощів.
Які докази можна використовувати в подібних випадках?
Умовно всі допустимі докази можна об’єднати у три групи:
- Офіційні документи .
Акти, анкети для прийому на роботу, автобіографії, ордери на вселення, ділова кореспонденція, особисті справи, виписки з будинкових книг.
- Особисті матеріали .
Сімейні фото, листівки, листи особистого характеру.
- Свідчення свідків .
Пояснення осіб, яким достовірно відомо про взаємини померлого спадкодавця із заявником.
Учасники судового процесу
Крім заявника у справі цієї категорії беруть участь зацікавлені особи . Насамперед – спадкоємці померлого, які мають право претендувати на спадщину за законом (діти, брати, сестри, онуки) або за заповітом. За відсутності інших спадкоємців згідно із законом та заповітом зацікавленою особою може виступати територіальна громада. Також у цій якості може бути прокурор або нотаріус, який відмовився в оформленні спадщини.
Яке ставлення ці особи мають до справи? Участь зацікавлених осіб обумовлюється захистом інтересів, власних чи державних.
Важливо! Заперечення заінтересованої особи проти задоволення вимог заявника свідчить про наявність спору між цією особою та заявником. Особливе судочинство у таких обставинах застосовуватися не може.
Бажано відразу вказати всіх суб’єктів, інтереси яких потенційно зачіпаються. Якщо цього не зробити, такі суб’єкти можуть звернутися до вищої судової інстанції з метою оскаржити винесене рішення суду про факт спорідненості. Існують прецеденти скасування такого рішення на тій підставі, що заінтересовані особи не були повідомлені належним чином про відповідне судове засідання, тому не брали участі у ньому.
Поряд із цим заявник сам має право зважувати всі «за» та «проти» залучення тих чи інших зацікавлених осіб.
Коли суд відмовляє у відкритті провадження?
Головна причина для такої відмови – наявність спору . Насамперед йдеться про розбіжності між претендентами на спадкове майно. Наприклад, на спадщину у вигляді житлової нерухомості за законом претендує онук спадкодавця. З цією метою він хоче підтвердити факт спорідненості з дідусем. Але померлий залишив заповіт на стороннє обличчя. За наявності спору про право справа може розглядатися лише у порядку позовного провадження .
Не підлягає задоволенню заява, коли пропущено термін прийняття спадщини (закон відводить термін звернення до нотаріуса за шість місяців від дати смерті спадкодавця).
Не розбирається у порядку особливого провадження подібна заява, якщо заявник порушує справу, щоб підтвердити право на квартиру, будинок, іншу житлову нерухомість.
Також справи про встановлення факту родинних відносин не підлягають розгляду судом, якщо заявника усунуто від успадкування за ст.1224 Цивільного кодексу України.
***Примітка: Судова інстанція не має права не ухвалити документації щодо встановлення факту спорідненого зв’язку, якщо заявник здатний вирішити це питання шляхом встановлення некоректності запису в актах цивільного стану.
Короткий алгоритм досягнення мети
Крок 1.
Звернення до нотаріальної контори (протягом 6-ти міс. від дня відкриття спадщини). Отримання відмови.
Крок 2
Звернення за консультацією до юристів ЮФ “МІБ” для складання подальшого плану дій.
Крок 3
Отримання на руки постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва на спадщину, якщо такий документ не видано відразу після відмови в усній формі.
Крок 4.
Звернення до відділення РАГС/ архівна установа для підтвердження неможливості отримання/відновлення документа, що свідчить про споріднений зв’язок.
Крок 5.
Перевірка допустимості застосування особливого судочинства під час вирішення завдання:
- факт спорідненості визначається з метою реалізації особистих/майнових інтересів;
- правовими нормами не передбачається позасудового способу визначення цього факту;
- заявника не усунуто від права на спадкування;
- відсутня/ не виникне у майбутньому суперечка, пов’язані з фактом родинного зв’язку.
Крок 6
Оплата державного мита (судового збору).
Крок 7.
Подання до суду заяви з пакетом супровідної документації.
Крок 8
Одержання рішення суду.
Крок 9
Поводження з отриманим рішенням до нотаріуса для оформлення спадщини.
Описана процедура може виявитися складною та затяжною або навпаки досить необтяжливою. Ключовий момент тут – залучення підтримки юриста з досвідом.
Хороший юрист за бажанням клієнта охарактеризує перспективи. Наприклад, при існуванні ймовірності, що суд вбачить наявність спору про право, затія зі спробою розгляду справи за спрощеною процедурою в порядку особливого провадження ні до чого. Варто одразу аналізувати «за» та «проти» подання позову.
Можливо, ви цілком обізнані у загальних питаннях спадкових правовідносин. Але вашої юридичної грамотності не завжди вистачає для правильної оцінки нюансів. Пропонуємо вам зміцнити свою позицію шляхом залучення досвідчених адвокатів ЮФ “МІБ” в Одесі!
