Пішов у СЗЧ: що робити, якщо військовий самовільно залишив частину?

1. 🖊 Самовільне залишення військової частини: поняття та відповідальність 
2. 🖊 Який алгоритм дій для військового ЗСУ, щоб уникнути негативних наслідків при вчиненні СЗЧ?
3. 🖊 Чим може бути корисним звернення до військових адвокатів у разі вчинення СЗЧ?

З початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації до України досить значна частина наших громадян добровільно виявила бажання служити у Збройних силах України (далі ЗСУ). Однак, минуло вже 3 роки і в громадян, що з самого початку перебувають на фронті накопичилось багато проблем: хтось незадоволений поточними умовами перебування у військовій частині, когось не влаштовують накази вищестоящого командира, інші військові бажають перевестися до другої частини, але їм постійно відмовляють тощо. В результаті, всі ці фактори призвели до появи тієї ситуації, що відома під назвою як самовільне залишення військової частини (далі СЗЧ). Що це таке та як дійти військовослужбовцю ЗСУ, якщо він все ж таки залишив свою військову частину, оскільки наважився піти у СЗЧ?

Самовільне залишення військової частини: поняття та відповідальність 

СЗЧ (ст. 407 КК України) – це кримінально-каране діяння, яке передбачає настання юридичної відповідальності за здійснення таких дій або бездіяльності, а саме:

• самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем ЗСУ більше, ніж на 3 доби поспіль, однак менше 1 місяця;
• незʼявлення військового, що проходить строкову службу в ЗСУ вчасно та без наявності поважних причин на службу у разі, якщо його було звільнено з військової частини, призначено або переведено в іншу частину, якщо він не зʼявився з відрядження, відпустки або медичного закладу більше, ніж 3 доби поспіль, однак менше 1 місяця;
• самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем ЗСУ більше, ніж на 3 доби поспіль, однак менше 1 місяця, що було вчинене повторно протягом року;
• самовільне залишення будь-яким військовослужбовцем військової частини або місця служби, а також нез’явлення вчасно на службу без наявності поважних причин тривалістю понад 1 місяць;
• самовільне залишення будь-яким військовослужбовцем військової частини або місця служби, а також нез’явлення вчасно на службу без наявності поважних причин в умовах особливого періоду або в бойовій обстановці (наприклад, обстановка наступального чи оборонного характеру, яка розпочинається та закінчується з наказу про вступ у бій чи припинення бою, або з фактичного початку чи завершення бою), або в період дії воєнного стану.

Зверніть увагу! Поважними причинами для незʼявлення військовослужбовця до військової частини або місця служби можуть бути визнані такі обставини: наявність хвороби, що перешкоджає вільному пересуванню особи, смерть або тяжка хвороба членів сімʼї військового ЗСУ, стихійні лиха або інші надзвичайні обставини (вони повинні бути підтверджені відповідними документами). 

Отже, обʼєктивна сторона даного злочину передбачає досить багато випадків за яких настає кримінальна відповідальність по ст. 407 КК України. 

Також варто зазначити, що обовʼязковою ознакою кримінального правопорушення за ст. 407 КК України є мета вчинення злочину, яку потрібно враховувати при кваліфікації дій військовослужбовця. Так, при СЗЧ за ст. 407 КК України військовий ЗСУ має намір ухилитися від військової служби на тимчасовій основі, яка характеризується певним часовим проміжком (наприклад, 10 днів чи 1 місяць тощо). А якщо військовослужбовець має намір ухилитися від проходження військової служби назавжди, то такі дії вже будуть кваліфікуватися за ст. 408 КК України як дезертирство. В цій особливості і полягає головна різниця між даними двома злочинами. 

Основні покарання, що передбачає ст. 407 КК України є:

• тримання у дисциплінарному батальйоні строком до 2 років;
• накладення штрафних санкцій у розмірі від 1000 до 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• службове обмеження строком до 2 років;
• позбавлення волі від 2 до 10 років. 

Який алгоритм дій для військового ЗСУ, щоб уникнути негативних наслідків при вчиненні СЗЧ?

В першу чергу, що потрібно зробити військовому при СЗЧ – це в добровільному порядку повернутися до своєї військової частини чи постійного місця проходження служби. Адже, навіть попри існування жорстких санкцій за скоєння злочину за ст. 407 КК України до чинного кримінального законодавства було внесено зміни (ст. 401 КК України), які передбачають, що особу може бути звільнено від настання юридичної відповідальності за існування певних факторів, а саме:

• вчинення СЗЧ вперше під час дії військового стану;
• добровільне звернення із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до військової частини або до місця служби для того, щоб далі проходити військову службу в ЗСУ (за умови якщо було відкрите кримінальне провадження);
• наявність письмової згоди командира військової частини на продовження проходження військовослужбовцем ЗСУ служби за місцем частини чи фактичного перебування. 

Отже, якщо всі ці обставини будуть дотримані, то тоді військовослужбовця ЗСУ, який пішов у СЗЧ може бути звільнено від притягнення до кримінальної відповідальності. 

У випадку, коли військовий ЗСУ пішов у СЗЧ, але за його діяння ще не було відкрите кримінальне провадження, то тоді для уникнення негативних наслідків слід дотримуватися таких дій, а саме:

• направлення звернення до Військової служби правопорядку про повернення до військової частини;
• проходження співбесіди з представниками Військової служби правопорядку, якщо є необхідність;
• отримання рішення про направлення (повернення) військовослужбовця до частини в якій він проходив службу (при цьому ухвалюючи таке рішення повинна бути обов’язково наявна письмова згода безпосереднього командира військового ЗСУ).

Чим може бути корисним звернення до військових адвокатів у разі вчинення СЗЧ?

Для ефективного вирішення справи та уникнення мінімізації негативних наслідків для військовослужбовця ЗСУ при СЗЧ варто обовʼязково звертатися за отриманням професійної допомоги від військових адвокатів з Одеського центру сімейного права. Наші фахівці не тільки проконсультують клієнтів компанії на рахунок правових питань, що будуть виникати в процесі співпраці, а і також забезпечать належний юридичний супровід на всіх етапах розгляду справи. Як наслідок особа при зверненні може бути цілком впевненою в отриманні гарантованого результату по її конкретній справі. А тому не зволікайте, адже своєчасна юридична підтримка отримана на практиці є запорукою успіху по будь-якій справі.