Юристи визначили дві перепони, що зумовлюють неквапливість у створенні патентних судів
Щоб підвищити ефективність вирішення спорів у сфері інтелектуальної власності, окремі юристи пропонують створити патентні суди. Інші фахівці переконані в тому, що початок нової юрисдикції не час, адже на цьому шляху стоять відсутність коштів і кваліфікованих кадрів.
А віз і нині там
Юридична спільнота не припиняє обговорення можливості створення в Україні патентних судів. Початок обговорення було покладено ще 2001 року указом Президента «Про заходи щодо охорони інтелектуальної власності в Україні», в якому розглянути зазначене питання доручалося Кабміну. Пізніше необхідність створення спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності було визначено у Концепції розвитку державної системи правової охорони інтелектуальної власності на 2009-2014 роки. Проте вже наприкінці 2015 року стало зрозумілим, що далі обговорення справа так і не просунулась.
Вкотре цю проблему юристи розглянули під час тематичного круглого столу «Патентний суд: за та проти», ініційованого Асоціацією правників України. Окрім юристів, яким на власному досвіді доводиться стикатися з недосконалістю національного судочинства щодо захисту прав у сфері інтелектуальної власності, до обговорення були запрошені представники суддівського корпусу та патентних організацій.
На форумі констатували наявність проблем у цій галузі, проте конкретних ідей щодо їх усунення не озвучили. Чим зумовлена інертність юристів у цьому питанні та що насправді заважає реалізації проекту «Патентний суд», «ЗіБ» довелося з’ясовувати в експертів.
Науковий підхід
Досліджуючи праці представників різних правових шкіл, «ЗіБ» виявив, що ідею створення патентних судів супроводжує низку проблем, що накопичувалися у національному судочинстві упродовж усіх років незалежності.
Наприклад, у Національній академії правових наук звертають увагу на дуалізм судової системи, який спостерігається у разі виникнення «інтелектуальних» суперечок, адже компетенцію щодо їх вирішення законодавець поділив між господарськими судами та судами загальної юрисдикції. Як наслідок, це негативно впливає на формування єдиної судової практики. Якщо «господарники» ще можуть дозволити собі мати у штаті кілька спеціалістів у цій сфері, то у загальних судах, де кількість суддів може не перевищувати 3-5, така посада є недоцільною.
Коли чисельність подібних справ була невеликою, такий аспект для юридичної спільноти був непомітний. Сьогодні ж відмінності як розгляд зазначених суперечок є разючою. Про це, зокрема, у коментарі ЗіБ розповів партнер юридичної фірми Aequo Олександр Мамуня.
На іншу проблему, а саме – необхідність скорочення часу та витрат сторін, які мають місце через проведення різноманітних експертиз, вказують представники Київського національного університету ім.Т.Шевченка. Цю думку підтримують і експерти-практики, які виправдовуючи свою неквапливість нарікають на складність пошуку кваліфікованого фахівця, який зможе дослідити поставлені питання.
Наприклад, під час круглого столу один із фахівців розповів про те, як йому довелося переконувати суддю у необхідності залучення до процесу людини, яка змогла б визначити на слух послідовність нот в аудіозаписі. Основна проблема полягала в тому, що подібна спеціальність взагалі відсутня у реєстрі експертних спеціалізацій. При цьому експерт був переконаний, що за наявності патентного суду вказану ситуацію було б вирішено досить мобільно, адже суддя-фахівець зміг би швидше розібратися у проблемі.
Шанси на якість
Інші ж фахівці обережніші у своїх судженнях. Скажімо, патентні організації очікують на ініціативність від представників господарської юрисдикції. Це, зокрема, наголосили деякі фахівці у приватному спілкуванні із «ЗіБ» після завершення заходу. Свою позицію патентні повірені, зокрема директор ТОВ «Патентно-юридична фірма «Коваль та партнери» Максим Коваль, аргументують тим, що створення нової юрисдикції потребує, по-перше, значних фінансових вливань, а по-друге, кваліфікованих кадрів. Відсутність коштів та спеціалістів, на думку юристів, є основною перешкодою на шляху початку нової спеціалізації.
Власники мантій також знаходяться в режимі очікування. Чекають вони на результати розгляду законопроектів авторства Міністерства економічного розвитку та торгівлі, в яких пропонується всі суперечки у сфері інтелектуальної власності передати до господарських судів. Зауважимо, що ця ідея цілком відповідає позиції «господарників», яку неодноразово озвучувало як колишнє, так і нинішнє керівництво Вищого господарського суду.
Солідарні з «господарниками» та парламентарі, які ще 2007 року розглядали проблему законодавчого забезпечення та правозастосування у сфері захисту прав інтелектуальної власності на парламентських слуханнях. Сьогодні їхня позиція, переконані фахівці, не змінилася, тим більше, що у Венеціанській комісії, яка пильно стежить за українською законотворчістю, вже говорили про недоцільність накопичення видів юрисдикції. Тому, переконані експерти, шанси дочекатися на патентні суди у бізнесу невеликі, а можливість отримати якісний судовий розгляд «інтелектуальних» суперечок висококласними фахівцями може з’явитися найближчим часом. Тому продовження слідує …
КОМЕНТАР «ЗіБ»
Олександр Мамуня, партнер юридичної фірми Aequo:
– Принципова різниця зумовлена спеціалізацією суддів. У приватній практиці юристи давно зрозуміли, що більш кваліфікованим способом виконання роботи є спеціалізація у певній галузі знань, тобто у певній практиці. Хтось займається суперечками у сфері інтелектуальної власності, інші – податковими суперечками, хтось – суперечками у галузі економічних відносин тощо. У суддів із судів загальної юрисдикції, на жаль, такий підхід застосовується надзвичайно рідко. Суддя є юристом, який унаслідок своїх посадових обов’язків має розбиратися у всіх категоріях правовідносин та, відповідно, у законодавстві, яке ці відносини регулює.
У господарській юстиції спеціалізація спостерігається деякий час. Судді об’єднуються у колегії з певних категорій справ. Це дозволяє їм розумітися на матерії спору, тобто вивчати суперечку, а не право, і формувати стійку судову практику.
Максим Коваль, директор ТОВ «Патентно-юридична фірма «Коваль та партнери»:
– Основною перепоною є нестача коштів, адже створення нової юрисдикції потребує чималого бюджету. Тому навіть якщо ми розглядатимемо можливість втілення цієї ідеї в життя, думаю, це буде аж ніяк не найближчим часом.
Друга перешкода – комплектування суден. Для створення цього інституту необхідно мати достатньо фахівців відповідної кваліфікації. Якщо подивимося на патентні суди інших країнах, побачимо зовсім іншу філософію відбору суддів, обумовлену тим, що вирішення суперечок у сфері інтелектуальної власності вимагає від арбітра наявність знань у сфері права, а й у численних технічних областях.
© Закон та Бізнес
https://zib.com.ua/ua/print/119483-pravniki_viznachili_dvi_pereponi_scho_obumovlyuyut_nekvapliv.html
НІЦ АНАТОЛІЙ СЕРГІЙОВИЧ